Середа, 18.09.2019, 13:04
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Соціальний педагог

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ДОРОСЛИМИ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ПЕРІОД:

margin: auto;

1.Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його.

2.Запропонуйте свою підтримку та допомогу.

3.Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.

4.Упевнено спілкуйтеся з підлітком.

5.У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6.У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний як особистість.

7.Недооцінка гірша, ніж переоцінка.Надихайте підлітка на високу самооцінку.Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8.Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.

 

Поради для батьків щодо налагодження взаємовідносин з дітьми 

 

№ з/п

Зміст поради

Шляхи виконання

 

1

 

Налагодьте стосунки зі своєю дитиною, щоб вона почувала себе з Вами спокійно та впевнено.

o  Слухайте свою дитину.

o  Якомога більше проводьте часу з нею.

o  Діліться з нею своїм досвідом.

o  Розповідайте їй про своє дитинство, дитячі вчинки, перемоги та невдачі.

o  Якщо в сім’ї кілька дітей, намагайтеся спілкуватись не тільки з усіма разом, а й приділяйте свою увагу кожній дитині.

 

2

 

Слідкуйте    за    собою, особливо у хвилини, коли Ви знаходитися під дією стресу та Вас легко вивести з рівноваги.

o  Відкладіть або зовсім відмініть сумісні діла з дитиною (звісно, якщо це можливо).

o  Намагайтеся не чіпати дитину у хвилини роздратованості.

 

3

Якщо Ви засмучені, то діти повинні знати про ваш стан.

o  Говоріть дітям прямо про свої почуття, бажання та потреби:

o „Я дуже засмучена, хочу побути  одна. Пограйся, будь ласка, у сусідній кімнаті”, або:

o  „Справи на роботі мене засмутили. Будь ласка, не займай мене зараз, за декілька хвилин я заспокоюсь”.

 

4

 

У ті хвилини, коли Ви засмучені або роздратовані, зробіть для себе щось приємне, що може Вас заспокоїти.

o     Прийміть теплу ванну, душ.

o     Випийте чаю.

o     Зателефонуйте друзям.

o     Просто розслабтеся лежачи на дивані.

o      Послухайте улюблену музику.

 

5

 

Намагайтеся передбачити та запобігти можливим неприємностям, що можуть Вас розгнівати.

o   Не давайте дитині гратися з тими речами та предметами, що дорогі для Вас.

o   Не дозволяйте виводити себе з рівноваги. Вмійте передбачити наступ власного емоційного зриву та запобігайте цьому, управляйте собою (подумайте про щось приємне) та ситуацією.

 

6

До деяких особливо важливих подій слід готуватися заздалегідь. Намагайтеся передбачити можливі нюанси та підготувати дитину до  подій які наближаються.

o Вивчайте сили та можливості своєї дитини.

 

o Обговорюйте з дитиною події які наближуються і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультація для батьків,

що мають агресивних  дітей

 

При взаємодії з агресивною дитиною:

−       приймайте дитину такою, яка вона є;

−       висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;

−       розширюйте кругозір дитини;

−       включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;

−       ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібно:

−       терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів;

−       поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися;

−       заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.


Поради  батькам щодо спілкування й виховання

проблемної дитини

 

1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного й психічного стану. У такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До дитини треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.

5. Із кінозалу ( домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.

6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.

7. Роз’єднати хулігана й жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.

10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування й вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.


 

Рекомендації  батькам підлітків,

схильних до правопорушень

 

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином країни.

2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.

6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

7. У процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.

8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.

9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.


ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ: ЯК РОЗПІЗНАТИ
            Й ЗАПОБІГТИ.

 

ПРОФІЛАКТИКА шкідливих звичок потребує радикальних змін. Суть їх - у превентивній роботі, яка обмежувальним, примусовим заходам протиставляє захисну, охоронну, профілактичну роботу.

На жаль, у вихованні дітей знижується роль сім¢ї.

Зростає кількість батьків, які взагалі не виконують

виховних функцій та своїх обов¢язків стосовно дітей. Бездоглядні діти, як правило, жебракують, займаються бродяжництвом, крадіжками, втягуються в злочинну діяльність.Для цієї категорії дітей характерне живання алкогольних напоїв, токсичних та інших наркотичних речовин. Усе частіше їх використовують розповсюджувачі наркотиків, вони зазнають зґвалтувань, їхні життя і здоров¢я перебувають під загрозою, та й самі вони стають дедалі не безпечнішими соціально.

 

ПРОБЛЕМИ ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ

НЕПОВНОЛІТНІХ

Термін "превентивний” означає "запобіжний”(захисний) .

Унаслідок деформації соціально-економічних умов сталася дезорієнтація звичайних моделей поведінки значної частини населення, втрата психічної стійкості проти впливу негативних чинників у соціальній, інформаційній, міжособистісній, сімейній сферах.

        Молодь України формується в складних соціокультурних умовах, і на школі позначаються всі економічні й політичні розбіжності, нестабільність соціальних процесів, криміногенність товариства.Так кожний четвертий злочин здійснюють неповнолітні, причому 70%- у стані алкогольного або наркотичного сп¢яніння.32% підлітків вживають алкоголь. Зафіксовано зростання ВІЛ- інфікованих, з яких 95%- це наркомани.

       В Україні спостерігається об¢єднання декількох чинників епідемії СНІДу: соціальна й економічна нестабільність, поширення іньєкційного вжитку наркотиків, та торгівлі ними як бізнесу.

 

Підростають наші діти... Із маленьких безпомічних дітлахів вони перетворюються на підлітків.

Сьогодні мені б хотілося запропонувати вам замислитись про шкідливі звички, що підстерігають на життєвому шляху кожну людину, що здатні перекреслити все життя.

        Будь- яка звичка з¢являється не випадково. В основі її покладено механізм підживлення.

ЗВИЧКИ-це автоматизовані дії, які виявляються незалежно від бажань людини.Якщо звичка отримала неодноразове позитивне підживлення, то вона закріплюється і позбавитись її буде важко.Проблему шкідливих звичок вирішують і психологи, і педагоги, зі шкідливими звичками дітей борються і батьки.

 

ЧИ ВАРТО ОБГОВОРЮВАТИ З ДИТИНОЮ 
ПРОБЛЕМУ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК, ЯКЩО

ВОНИ Є У БАТЬКІВ?

 

Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:

1- батьки вважають, що не мають права говорити

    про це, адже самі палять або вживають алкоголь;

2- батьки не вважають за необхідне торкатись

     цієї проблеми, тому що самі не палять і не

     вживають алкоголь і гадають, що їхнього

     прикладу для дитини достатньо.

 

Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в дитині протидію зовнішньому впливу.Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.

Що ж допоможе дитині протистояти біді?

 

1-внутрішній самоконтроль і визначення життєвої мети;

2-любов до батьків, бажання бути поряд з ними;

3-можливість активної участі в суспільному житті ( відвідування гуртків,спортивних секцій);

4-бажання вчитися, успіхи в навчанні;

5-визнання і заохочування з боку оточуючих.

 

ЯК ДІЗНАТИСЯ, ЩО

ДИТИНА ЩОСЬ ВЖИВАЄ?

 

Багато батьків побоюються того, що їхня дитина робить чимало небезпечних речей, а вони про це не підозрюють.Батьки мають обов¢язково звернути увагу на такі зміни у поведінці дитини:

 

1.Раптова зміна друзів.

2.Різке погіршення поведінки.

3.Зміна у харчуванні, смакових звичках.

4.Випадки забудькуваті, недоладної мови.

5.Різкі зміни настрою.

6.Повна втрата попередніх інтересів.

7.Раптові порушення координації рухів.

8.Часте згадування наркотиків, алкоголю під час

    жартів та розмов.

9.На фоні повного здоров¢я- розширені зіниці,

   почервонілі очі, кашель, нежить, блювання.

 

Однак бути уважним до дитини- це не значить пильно наглядати за кожним її кроком і підоз-рювати в усьому поганому.Це значить- любити і підтримувати її.

 

Превентивну роботу необхідно спрямувати передусім на неповнолітніх.Педагогічний аспект виховання дітей молодшого шкільного віку, схильних до негативних проявів у поведінці, нині вивчено мало.Стосується він спадкоємності в роботі дошкільної і шкільної ланок.Цей процес виховної діяльності потребує особливої уваги з ряду причин:

1. Старший шкільний період- останній етап початкової ланки соціалізації дитини на рівні дитячого садка.В цьому віці відбуваються істотні зміни в психічному житті дитини.Така зміна життєвої позиції призводить до прояву або посилення вже наявних відхилень у поведінці дитини, а також виникнення нових труд-

нощів у пристосуванні до майбутнього шкільного життя.

2. Існує дуже обмежена кількість досліджень, які враховували б нову суспільно- політичну й соціально- економічну ситуацію в країні, що істотно впливає на завдання педагогічної діяльності, потребує нових підходів до організації виховання дітей.

          3.Великий вплив на формування особистості дитини, на виникнення і розвиток негативних проявів у поведінці має склад сім*ї, загально освітній рівень батьків та їхні виховні позиції.

  

Тривожить поглиблення останнім часом кризи самооцінки дітей підліткового віку.Причина криється у відсутності можливості задовольнити потребу підлітка в суспільному визнанні, що в свою чергу, затримує його особистісне самовизначення.Тому підлітки тягнуться до інтимно-особистісного і стихійно –групового спілкування з однолітками ( вуличні компанії,неформальні групи, де взаємне непорозуміння підлітків із дорослими переходить в інтеграцію).

Саме в процесі стихійно- групового спілкування стійкого характеру набувають агресивність, підвищена тривожність, замкнутість тощо.

       Проблема пияцтва й алкоголізму в підлітковому віці останнім часом стала дуже актуальною.За статичними даними, до 80% дорослих, хворих на алкоголізм, почали зловживати алкоголем саме в підлітковому віці.У підлітків дуже швидко відбувається психічна деградація.Їхній інтелектуальний розвиток не відповідає вікові.

Профілактика (обов¢язкова співпраця педагогів і батьків):

-          учнів треба ознайомити з деяким мінімумом соціально-психологічних знань загартування волі з орієнтацією на гідні приклади; слід формувати в них правильну самооцінку;

-          групу, що орієнтується на вжиток алкоголю, слід розєднати;

-          засоби покарання мають бути обгрунтовани-

   ми і справедливими.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz